На домашню      |      Новини      |     Біографія     |        Гостьова книга       |        Контакти
© 2005 All rights reserved.
"Дивоструни"
тріо бандуристок Інституту мистецтв
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
м.Луцьк

Бандура - його життя

















У нашого дорогого вчителя ,  Юлія Івановича Бокового знаменна подія - йому 70 !
40  років свого активного мистецького життя  шановний ювіляр віддав   Волині. Захопленість педагогічною  справою, вимогливість до себе і до оточуючих, велика любов до бандури, загострене почуття справедливості, доброта і скромність вирізняє цю людину. Ю.Боковий  має чим пишатись. Він започаткував  цілу плеяду талановитих бандуристів на Волині, які своїми творчими досягненнями та успіхами своїх вихованців прославили поліський край в Україні та за її межами. Довгі роки , невтомно працюючи, віддаючи себе по крихті нелегкій справі виховання молодих бандуристів, сприяв він популяризації та розвитку національного інструмента, навчав  своїх учнів мудрості, патріотизму та відданості кобзарському мистецтву.
    Сьогодні, у час його свята, щиро хочеться висловити слова глибокої пошани, привітати нашого дорогого наставника, старійшину волинських бандуристів і побажати йому козацького здоровeя , творчого неспокою та  рясних ужинків на  кобзарській ниві.

                                                 „В День ювілею прийміть від нас
                                                 З піснями, квітами та щирими словами
                                                 Низький уклін та безліч щонайкращих побажань!
                                                 Ми всі в боргу, вельмишановний, перед Вами!e

                                                                                            випускниця 1977 року,
                                                                                доцент кафедри музичних інструментів
                                                                                Волинського державного університету
                                                                                               імені Лесі Українки,
                                                                                         відмінник освіти України
                                                                                                   М. Сточанська.


     Вельмишановний  Юлій Іванович Боковий - ювіляр!
   Нехай любов, пошана та вдячність  учнів завжди зігріває добре серце нашого Вчителя!
   Незабутні для нас перші кроки в світ кобзарського мистецтва  у класі Ю.Бокового.
Нам,  15-тирічним  юнкам , що тільки полишили  рідні   домівки і розпочинали доросле життя, назавжди запамeятались  душевне тепло та  привітність  Юлія Івановича, його готовність завжди прийти на допомогу мудрою порадою, його увага та чуйність. Адже його клас - це, в основному , дівчата - особливий, вразливий контингент. Наш вчитель завжди умів вислухати, знайти слова втіхи, розрадити. Та, головне, за що ми вдячні своєму наставнику - він прищепив своїм вихованкам уміння  активно трудитись, не схилятись перед невдачами, впевнено долати труднощі та  щиро любити кобзарське мистецтво.
        Народився Юлій Боковий у Шевченковому краї, на Чернігівщині 1 лютого 1935 року у родині селян. Музичні здібності і голос успадкував від мами та її родини. Ще з дитинства відчув потребу грати на музичних інструментах. Так самотужки опанував гітару, мандоліну, скрипку, балалайку. Потім ремонтував старі, подаровані йому інструменти, сам змайстрував собі смичок до скрипки. Будучи учнем 6-го класу, керував хором старшокласників і організував невеличкий шкільний оркестр. 
        Потяг до музики та пісні привели юнака до Київського музичного училища. З 1950 року Юлій навчається у класі славетного бандуриста Володимира Андрійовича Кабачка. Відтоді Юлій повязав своє життя з прадавнім українським інструментом і не розлучається з бандурою  до нині.
        Впродовж навчання Юлію Боковому особливо таланило на викладачів. Він з теплотою згадує Платона Майбороду та Романа Верещагіна, що викладали сольфеджіо, теорію музики. Анатолій Поляруш навчав диригуванню. Це люди високого професіоналізму, рідкої доброти і щонайвищих людських якостей.
        Молодий Юлій став активно концертувати як соліст і у складі дуету разом  з Станіславом Слиньком. Не поривав з музичною діяльністю і під час служби в армії. Протягом 3-х років грав на кларнеті у військовому духовому оркестрі під керуванням А.Дємєтьєва. Виступав з бандурою як соліст, а також у складі тріо.
        1958 рік особливий у житті Ю.Бокового - він став студентом оркестрового факультету Київської консерваторії імені П.І.Чайковського. Навчався у класі Андрія Матвійовича Бобиря. Пізніше закінчив диригентський факультет Львівської консерваторії імені М.В.Лисенка.
        Після закінчення Київської консерваторії у 1963 році викладає у Тернопільському музичному училищі. Наступного року, в звязку з потребою викладача бандури, Міністерство перенаправляє Ю.Бокового на Волинь. Відтоді  Юлій Іванович Боковий - викладач бандури та диригування у Луцькому музичному училищі. Всі свої знання, вміння, творчі сили та здоровя він віддав вихованню бандуристів волинського краю. За роки сумлінної праці виховав понад 60 бандуристів, більше половини з них закінчили вищі навчальні заклади. Його особлива гордість - Петро Чухрай - народний артист України, Тетяна Ткач - заслужений працівник культури України, Лариса Веремчук - заслужена артистка України, Мирослава Сточанська - доцент Волинського державного університету ім. Лесі Українки, Ірина Ольшевська (вихованка дитячої студії) - викладач Волинського училища культури і мистецтв, Лідія Войнаровська (Л.Войнаровська, І.Ольшевська та М.Сточанська - учасниці відомого волинського тріо бандуристок), Леся Гринчук - солістка оркестру Раїси Кириченко, Марія Баранчук - солістка-бандуристка Волинського народного хору, Зеновія Швайдак - викладач Мінського університету культури, Лариса Драчук (Демeянчук), Надія Крайнік (Щурук), Олена Нагірна та ін.
        Активно займався Юлій Іванович і методичною роботою, надаючи допомогу музичним школам області. Розробив програмні вимоги для студентів-бандуристів відділу народних інструментів Волинського училища культури і мистецтв.
        Особливі вміння показав Ю.Боковий як громадський діяч. Довгий час він був і завучем, і завідуючим відділу народних інструментів музучилища, пізніше керував секцією струнних інструментів дитячої студії при училищі.
        Ю.Боковий відомий за межами Волині як умілий майстер ремонту, регулювання механізмів строю бандури, виготовлення штучних нігтів для гри на бандурі.
        Наближається 70-ий день народження батька волинських бандуристів. Від імені його вдячних учнів хочемо привітати Юлія Івановича Бокового  і побажати йому здоровя, козацького завзяття, активного творчого многоліття на славу кобзарства. 
                                                                                                     
             
            
                випускниця 1997 року,
       аспірант ВДУ ім. Лесі Українки,
учасниця тріо бандуристок „Диво-струни
                  Наталія Никитюк
       


   Ми  раді бачити щоразу нашого  вчителя  тепер, коли минули роки навчання в училищі  і нам довелось трохи пройти своєю стежкою по життю. Юлій Іванович і тепер усміхнений, привітний, бадьорий, життєрадісний, щиро радіє успіхам своїх вихованок.
   Бажаємо йому щастя, здоровeя, добра, багато радостей, сімейного благополуччя  на многії літа!


                   
                        випускниця 1997 року,
    учасниця тріо бандуристок ВДУ „Диво-струни ,
        член Ліги композиторів Волині О.Нагірна.